Чинне законодавство надало роботодавцям та працівникам значно більше прав щодо відпусток без оплати, ніж це бувало у мирний час. Але як їх правильно оформити?
Не забуваймо, що працівник, крім права на оплачувані відпустки, мають право і на неоплачувані. Тож доцільно нагадати, якими є види неоплачуваних відпусток та правила надання таких відпусток у 2025 році.
А почати слід з тих неоплачуваних відпусток, які були й до війни (та зберігатимуться після).
Неоплачувані відпустки традиційно поділяються на обов’язкові (тобто які надаються за бажанням працівника й у яких роботодавець не має права відмовити) та необов’язкові (для надання яких потрібна згода роботодавця). Для зручності наведемо їх у таблиці 1.
Таблиця 1
Види неоплачуваних відпусток у 2025 році
| Обов’язкові | Необов’язкові (ст. 26 Закону про відпустки) |
| Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону про відпустки): — матері або батькові, який виховує дітей без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, — тривалістю до 14 календарних днів щороку; |
За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження зарплати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше ніж 30 календарних днів на рік |
| — чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів; | На час загрози поширення епідемії, пандемії, потреби в самоізоляції працівника у випадках, установлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без обмеження строку в 30 календарних днів на рік. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін |
| — матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку; Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівникові на отримання відпустки без збереження зарплати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджено постановою КМУ від 27.12.2018 №1162; |
Увага! Час перебування у таких відпустках не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку! |
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
