Розгляньмо, як фізособі-підприємцю використати такий інструмент, як фіндопомога, зокрема: юридичну природу поняття, документальне оформлення, порядок обліку та оподаткування.
Що таке поворотна фінансова допомога
У цивільному законодавстві терміна «поворотна фінансова допомога» немає, це суто податковий термін (із ПКУ). Тому з юридичного погляду порядок надання та повернення фіндопомоги регулюється ЦКУ за тими самими правилами, що й позика (гл. 71 ЦКУ «Позика. Кредит. Банківський вклад»). Хоча не завжди, адже фіндопомога може бути надана на безповоротній або поворотній основі.
Поворотна фінансова допомога (далі — ПФД) — це сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).
ПФД стає безповоротною, коли боржник більше не мусить її віддавати.
Безповоротна фінансова допомога — це:
— сума коштів, передана платникові податків за договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
— сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
— сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
— основна сума кредиту або депозиту, що надані платникові податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних) (пп. 14.1.257 ПКУ).
Своєю чергою, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості (ст. 1046 ЦКУ).
А позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1048 ЦКУ). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розміру процентів, він визначається на рівні облікової ставки НБУ.
<…>
Джерело: Дебет-Кредит – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: