Трудові документи — це найважливіший пласт документації будь-якого підприємства. Без їх оформлення не можна ні прийняти співробітника на роботу, ні звільнити, ні провести якісь зміни його трудової діяльності. То чом би не поговорити про них детальніше? Тим більше є додатковий привід — у вересні 2021 року набрали чинності нові вимоги до оформлення організаційно-розпорядчої документації. Із цього спецвипуску ви дізнаєтеся, як правильно, з урахуванням вимог ДСТУ 4163:2020, скласти найрізноманітніші документи, що регламентують організацію праці та її оплату на підприємстві, а також знайдете їхні зразки.
Правове регулювання оплати праці ґрунтується на законодавчих актах України, генеральних, галузевих (міжгалузевих) і територіальних угодах, а також колективних і трудових договорах.
При цьому в авангарді законодавчого регулювання стоять Конституція України, КЗпП, Закон про оплату праці та Закон про колдоговори. Допомагають їм і інші законодавчі акти.
У свою чергу, договірне регулювання здійснюється на основі системи угод, які укладаються відповідно до законів на таких рівнях (ст. 14 Закону про оплату праці):
— галузевому (галузева (міжгалузева) угода);
— територіальному (територіальна угода);
— локальному (колективний договір).
Зверніть увагу: обов’язковість укладення колективного договору жодним нормативним актом, що регулює трудові відносини, не закріплена. Тому такого документа на підприємстві може не бути*. У цьому випадку роботодавець зобов’язаний погоджувати питання оплати праці з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (ст. 97 КЗпП).
* Хоча, зауважимо, наявність колективного договору — в інтересах самого підприємства-роботодавця.
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: