Одна з істотних умов праці, без якої неможливе регулювання трудових відносин, — установлення режиму роботи. З одного боку, вона виступає гарантією дотримання прав працівника на нормальну тривалість роботи, надання годин відпочинку і вихідних днів, з іншого — є необхідною умовою ефективної організації процесу трудової діяльності та встановлення трудової дисципліни. Тому обійти стороною «режимне» питання ми не могли. Приєднуйтеся до розмови. Буде цікаво і пізнавально.
3.1. Режим роботи: ключові питання
Режим роботи — це порядок роботи і відпочинку працівників на підприємстві (у ФОП). До елементів режиму роботи відносять, зокрема, час початку і закінчення робочого дня (зміни), тривалість робочого дня (зміни) і робочого тижня, кількість змін на добу, час надання обідньої перерви та її тривалість, вихідні дні тощо.
Кожне підприємство розробляє режим робочого часу під себе, але з дотриманням приписів трудового законодавства, про які ми розповімо нижче. При розробці враховуються характер виробництва, тривалість виробничих процесів, категорії працівників тощо.
Загальний режим роботи підприємства / підрозділів підприємства часто зазначають у колективному договорі (ст. 13 КЗпП, ст. 7 Закону про колдоговори). Хоча, на наш погляд, найбільш оптимальний варіант — питання режиму роботи вирішити в Правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Чому? Правила «мобільніші» і за необхідності до них простіше внести зміни.
Крім того, якщо режим роботи окремих працівників відрізняється від загальновстановленого на підприємстві, то його фіксують у трудовому договорі та/або наказі про прийняття на роботу.