3.6. Гнучкий режим
Механізм застосування гнучкого режиму робочого часу регулює ст. 60 КЗпП. Також можна застосовувати Методрекомендації № 359 у частині, що не суперечить зазначеній статті Кодексу.
Що таке гнучкий режим робочого часу? Це форма організації праці, за якої роботодавець має право встановити для працівника режим праці із саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу протягом робочого дня. При цьому повинні дотримуватися норми тривалості робочого часу за день, тиждень або за певний обліковий період (місяць, квартал, рік тощо).
Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися на певний строк або безстроково, при прийнятті на роботу або пізніше.
За загальним правилом його встановлюють за домовленістю сторін. У цьому випадку працівник подає роботодавцю заяву з прийнятним для нього графіком роботи, а роботодавець, якщо не заперечує, видає відповідний наказ.
Водночас гнучкий режим робочого часу може бути встановлений за ініціативою роботодавця у зв’язку з виробничою необхідністю. У цьому випадку
про зміну режиму роботи, умови та специфіку гнучкого режиму роботи слід повідомити працівника не пізніше ніж за 2 місяці
Виняток — ситуація, коли гнучкий режим робочого часу запроваджується за ініціативою роботодавця на період загрози поширення епідемії, пандемії та/або в разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
При цьому
строк повідомлення скорочується до 2 днів із дня видання наказу про введення гнучкого режиму робочого часу, але до його введення
<…>
Джерело: Податки та бухгалтерський облік – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб отримати доступ до повного тексту статті заповніть, будь ласка, заявку для оформлення передплати: