Для будь-якого бухгалтера не секрет, що податкові органи можуть направляти запити щодо різних аспектів діяльності підприємства та його взаємин із контрагентами. У зв’язку із цим виникає закономірне запитання: які негативні наслідки можуть спіткати підприємство у зв’язку з відмовою надати відповідь на отриманий запит або її несвоєчасним наданням? З’ясуймо
Які вимоги до запитів податківців?
Передусім зазначимо – не на кожен запит потрібно відповідати. До запитів податківців існують обов’язкові вимоги, недотримання яких є підставою для того, щоб не надавати відповідь на запит.
Вимоги до оформлення запиту й підстави для його направлення наведені в п. 73.3 ПКУ та п.п. 9–10 Порядку № 1245.
Отже, запит:
1) повинен бути оформлений на бланку органу державної податкової служби;
2) має бути підписаний керівником (заступником керівника) податкового органу;
3) має містити:
- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;
- підстави для надіслання запиту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
- перелік запитуваної інформації та перелік документів, які пропонують надати;
- печатку контролюючого органу.
Тобто лише на запити, у яких дотримані всі перелічені вище вимоги, платник податків зобов’язаний надати відповідь. Інакше він звільняється від такого обов’язку (п. 73.3 ПКУ, п. 16 Порядку № 1245). Це активно підтверджують і суди (див. постанову ВС/КАС від 26.02.2019 р. у справі № 826/9082/15).
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: