Наша установа надає в оренду іншій бюджетній установі приміщення. Самостійно комунальні послуги орендар не сплачує, тому ми сплачуємо комунальні послуги, а установа-орендар відшкодовує відповідні витрати за договором.
Орендар — бюджетна установа не хоче робити оплату відшкодування за рахунками-фактурами, які ми їм виставляємо, посилаючись ще й на те, що казначейство не приймає у них рахунок і хоче, щоб був саме акт. Як правильно?
(листи Мінфіну та ДКСУ)
Алла Головко, експерт газети «Бухгалтерія: бюджет»
Загальні моменти Орендна плата не включає в себе витрати на утримання орендованого майна. Тому з метою своєчасного розрахунку за комунальні послуги та інші витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна, протягом 5 р. дн. з дати укладення договору оренди балансоутримувач надає орендарю для підписання:
- проєкти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо є окремі особові рахунки на об’єкт оренди або на попереднього користувача майном;
- та/або договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Тобто якщо орендар сам не сплачує комунальні послуги (як у випадку читача), то укладають відповідний договір про відшкодування витрат, керуючись Примірним договором № 15761.
У такому договорі слід обумовити всі питання, пов’язані з утриманням орендованого майна й відповідним відшкодуванням.
Балансоутримувач отримує рахунок від постачальника одночасно і на обсяг спожитих ним послуг, і на обсяг, спожитий орендарем, оплачує його й перевиставляє рахунок орендарю на відшкодування йому вартості спожитих орендарем послуг. Орендар його оплачує окремо від орендної плати.
От і виникають питання: що це має бути за первинний документ, аби він влаштував і балансоутримувача, і орендаря (зокрема, для реєстрації бюджетних зобов’язань у казначействі)?
<…>
Джерело: Бухгалтерія: БЮДЖЕТ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
