Віра Качура, консультант газети «Бухгалтерія: бюджет»

Питання наявності РРО/ПРРО

Нещодавно в матеріалі «Оплата за стоянку за допомогою QR-коду: РРО та POS-термінальні наслідки» (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 9/2025, с. 19) ми говорили, коли установі при організації оплати за послуги стоянки за допомогою QR-коду потрібно використовувати РРО/ПРРО.

Там ми доходили висновку, що без РРО/ПРРО точно можна обійтися, коли в QR-коді зашифровані реквізити поточного рахунку постачальника послуг (бюджетної установи) у форматі IBAN Registry: 2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 і для оплати клієнт має використати сервіс «Інтернет-банкінг».

А от якщо в QR-коді закодовані не реквізити поточного рахунку у форматі IBAN, а наприклад, посилання на інтернет-еквайринг (Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay), то без РРО/ПРРО можна працювати, тільки коли всі оплати відбуваються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (через інтернет-еквайринг та/або через інтернет-банкінг), адже тільки тоді при наданні послуг діє звільнення від РРО/ПРРО, передбачене п. 14 ст. 9 Закону про РРО¹.

У разі коли оплата відбувається не тільки через інтернет-еквайринг та інтернет-банкінг, а й шляхом приймання до оплати готівки та/або здійснення оплати через POS-термінал, то без РРО/ПРРО не обійтися, бо в цьому випадку здійснюється розрахункова операція, яка вимагає застосування РРО/ПРРО, а звільнення з п. 14 ст. 9 Закону про РРО не діє.

На той факт, що при наданні послуги стоянки установа з великою імовірністю буде приймати оплати і через POS-термінал (і тому повинна буде використовувати РРО/ПРРО), вказують вимоги п. 28 ст. 38 Закону № 1591²  і постанови Кабміну від 29.07.2022 № 894, яка була затверджена для реалізації положень Закону № 1591.

<…>

Джерело: Бухгалтерія: БЮДЖЕТ – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!

Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку: