Серед неюристів побутує думка, що позовна давність – це такий строк, за межами якого зобов’язання припиняє своє існування. Проте ця думка є хибною. Позовна давність – це лише підстава для того, щоб суд відмовив у задоволенні позову про стягнення боргу. Хоча може й не відмовити…
Одним із завдань захисту порушеного цивільного права й інтересу є максимальне забезпечення особі можливості звернутися до компетентного органу за захистом такого права.
Окрім можливості захистити порушене право, має бути забезпечена ще й ефективність такого захисту. Для вирішення цього завдання законодавець у багатьох країнах уводить у законодавство інститут позовної давності (limitation period, Begrenzungszeitraum).
У разі коли відновлення порушеного суб’єктивного права не досягнуто в оперативному або претензійному порядку, кредитор може звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів до юрисдикційного органу, наприклад до суду.
Тобто якщо в добровільному порядку порушене право особи не відновлено, вона має можливість захисту такого права в примусовому порядку. Проте в такому випадку дане право обмежене встановленим законом строком, а саме позовною давністю. Призначення останнього полягає не лише в тому, щоб визнати існуючим та відновити суб’єктивне право або юридичний обов’язок чи в інший спосіб захистити їх, а й забезпечити здійснення, реалізацію закладених у суб’єктивному праві можливостей та задовольнити інтерес кредитора.
<…>
Джерело: Інтерактивна бухгалтерія – не забудьте оформити передплату на улюблене видання!
Щоб БЕЗКОШТОВНО отримати доступ до повного текста статті заповніть, будь ласка, заявку:
